За умови сучасної освіти принципова
відмінність навчання технологіям від традиційного трудового навчання в основній
школі полягає у новій спрямованості навчальних досягнень. Учні не повинні
навчитися робити лише чітко визначене, обмежене коло речей і робіт, як це
було загальноприйнятим на уроках технічної та обслуговуючої праці. В першу
чергу, на прикладі доступних для вивчення технологій, учні повинні оволодіти
наступними уміннями :
- обґрунтовувати мету діяльності, враховуючи суспільні потреби, приймати
рішення та ризикувати, створюючи продукт праці;
- знаходити та обробляти необхідну інформацію, використовуючи сучасну
техніку;
- проектувати об’єкт праці та технологію діяльності, враховуючи
доступність у даних умовах матеріалів та технічних засобів;
- оволодівати політехнічними трудовими знаннями, навичками та
уміннями користування засобами праці, виконання технологічних операцій;
- виконувати технологічні процеси, результати яких матимуть
споживчу вартість;
- економічно і функціонально обґрунтовувати оптимальність
процесу та результатів діяльності;
- давати екологічну і соціальну оцінку технології та продукту праці;
- висувати підприємницькі ідеї в рамках вивчених технологій;
- оцінювати свої професійні інтереси і нахили, обирати професію;
- співпрацювати в колективі і виконувати функції лідера.
В старших класах повної середньої
школи вивчення “Технологій” має бути спрямовано головним чином на оволодівання
сукупністю методів творчої проектної діяльності, засвоєння засобів наукового і
практичного пошуку нових рішень, які можна застосувати для пізнавальних та
професійних інтересів учнів. Враховуючи профіль навчального закладу, проектна
діяльність може мати відповідну предметну спрямованість.
Аналізуючи вищевикладене, робимо висновок, що повною мірою оволодіти
зазначеними уміннями учень може лише в ході навчального проектування, яке все
більше стає основним методом навчання учнів технологіям. Основу курсу
технологій складає самостійна проектна діяльність учнів. Адже така діяльність
спонукає до активного оволодіння знаннями і уміннями, розвитку творчих
здібностей, вихованню морально-трудових та інших позитивних якостей
особистості. Проектний метод навчання передбачає виконання проектування не під
опікою вчителя, а разом з ним, будується не на педагогічному диктаті, а на
педагогіці співпраці, коли вчитель перетворюється в консультанта, досвідченого
керівника творчою діяльністю учнів.
Чітке планування організаціїї
проектної діяльності вчитель починає із складання тематичного планування, яке
забезпечить і вивчення відповідних технологій, і виконання проектних робіт.
На допомогу учням в роботі над проектами в навчальній майстерні бажано
обладнати куточок “Творчий проект”, на якому розмістити наступні
матеріали :
1.
Положення про учнівський проект
2.
План роботи над проектом
3.
Теми проектів
4.
Зразки завдань
5.
Вимоги до оформлення роботи
6.
Зразок титульного листа
7.
Економічне та екологічне обґрунтування
8.
Критерії оцінювання творчого проекту
9.
Порядок захисту творчого проекту
Вся проектна діяльність
вимагає суворого ставлення до віку учасників проекту, їх інтересів. Це важливо
і при виборі теми проекту, і при організації роботи по його виконанню.
-
Молодшим школярам характерно бажання виконувати об’єкт, який їх зацікавив,
відтворення цього об’єкту, очікування особистого успіху, тому учні повинні в
основному виконувати конструкторсько-технологічні проекти.
- Учні
середніх класів хоч і бажають вибрати знайомі та потрібні об’єкти, направлені
на успішний результат, але у них уже проявляється бажання добитися
оригінальності.
-
Старшокласникам притаманне бажання спробувати свої можливості, реалізація
творчих задумів, тому вони повинні виконувати в основному художньо-конструкторські
проекти.
Орієнтовну тематику
проектних завдань треба розробляти на кожен рік навчання технологіям. Вона має
бути достатньо широкою, постійно збагачуватись, враховуючи інтереси й
можливості як учнів, так і самого вчителя, існуючої матеріально-технічної бази.
Необхідно також звернути увагу на відображення в тематиці проектів регіональні
та місцеві особливості, пов’язані з народною творчістю.
Проектна діяльність
учнів складається з трьох етапів: організаційно-підготовчого, технологічного і
заключного:
-
перший етап : учні проводять міні-маркетингові дослідження, здійснюють вибір і
обґрунтовують проект, аналізують наступну діяльність, визначають оптимальний
варіант конструкції, підбирають матеріал, планують технологічний процес,
розробляють конструкторсько-технологічну документацію.
-
другий етап : учні виконують технологічні операції, передбачені технологічним
процесом, здійснюючи самоконтроль та дотримання технологічної та трудової
дисципліни, культури праці.
-
заключний етап : проводиться контроль та іспит виробу, корегується
конструкторсько-технологічна документація, складається пояснювальна записка з
економічним обґрунтуванням та екологічною оцінкою проекту, проводиться захист
проекту.
Тему проекту учень може обирати
сам або за допомогою батьків, вчителя. Самостійність вибору теми
необхідно заохочувати, але вчитель повинен перевірити вибір, зважаючи на
можливості учня і матеріально-технічну базу. Участь батьків у проектній
діяльності доцільна, але вони мають допомогти обрати проект для дитини, а не
для себе. Діти, яким важко виконувати творчі проектні роботи, можуть
отримати завдання на виготовлення конкретного виробу.
Після проведення міні-маркетингових робіт, визначеності вагомості та
доцільності виконання проекту, роботи з літературними джерелами, виконується
ескіз технологічного процесу виготовлення виробу, в якому обов’язково
визначається порядок виконання роботи, використання інструментів.
Виготовлення об’єкту проектування починається лише за наявності
конструкторської та технологічної документації, а саме ескізу і технологічного
процесу виготовлення виробу. Значну частину проекту, особливо описову, учні
можуть виконувати вдома.
Виконання творчого проекту
обов’язково закінчується його захистом перед класом. Такий захист допомагає
відпрацювати єдині вимоги до проектних робіт, стимулює формування в учнів
почуття відповідальності, робити порівняльні висновки, здійснювати самооцінку,
розвивати здібності доводити свої творчі ідеї.
До захисту учень представляє
пояснювальну записку та виріб. Пояснювальна записка повинна бути охайно
оформлена, написана чітким почерком або надрукована з однієї сторони
паперу формату 210х297 мм.
ЗМІСТ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ
1. Титульний лист.
2. Зміст.
3. Вступ.
4. Розділи основної частини:
Розділ 1. Конструкція виробу
Розділ 2. Технологія виготовлення.
Розділ 3. Економічне обґрунтування проекту.
Розділ 4. Екологічна оцінка проекту.
5. Висновки.
6. Бібліографічний список використаної літератури.
7. Додатки.
Титульний лист
є першою сторінкою пояснювальної записки. У верхній частині листка зазначається
повне найменування навчального закладу. В середній частині назва проекту без
слова “тема” і лапок. Назва повинна бути по можливості не великою і
відповідати основному змісту проекту. Далі зазначається прізвище, ім’я та клас
проектанта. Далі прізвище та ініціали керівника проекту. В нижній частині
зазначається місто і рік виконання роботи.
Наступним за
титульним листом розмішується зміст, в якому зазначаються всі
заголовки пояснювальної записки і сторінки, на яких вони знаходяться.
Скорочувати їх або інакше формулювати, змінювати послідовність не можна.
У вступі до
роботи обгрунтовується актуальність обраної теми, мета, завдання, формулюється
запланований результат, повідомляється , у чому полягає новизна проекту.
Зміст розділів основної частини має
чітко відповідати темі роботи і повністю розкривати її. В цих розділах
стисло розкриваються вміння проектанта, лаконічно і аргументовано
викладається матеріал.
В першому
розділі описується конструкція виробу, дається короткий огляд літератури,
розробляється банк ідей та пропозицій по вирішенню проблеми, що розглядається в
проекті.
В технологічній
частині проекту необхідно розробити послідовність виконання об’єкту. Вона може
складатись із переліку етапів, технологічну послідовність, в якій описано
алгоритм операцій, де зазначено інструменти, матеріали і способи обробки.
Далі
необхідно розглянути економічну та екологічну оцінки проекту. В
економічній частині надається повний розрахунок витрат на виготовлення
проектованого виробу (склад розрахунку змінюється залежно від класу, в якому
навчаються виконавці проекту). Результатом економічного розрахунку
виступає обґрунтування економічності проектованого виробу та наявності
ринку збуту.
Особливу
увагу треба приділити екологічному оцінюванню проекту : обґрунтуванню того, що
виготовлення та експлуатація не потягнуть за собою зміни у навколишньому
середовищі, порушення життєдіяльності людини. Екологічна оцінка проекту
містить екологічну оцінку конструкції та технології виготовлення, оцінку
можливого виготовлення із матеріалів – відходів виробництва, можливостей
використання відходів, які утворюються під час виконання проекту.
Завершальним
етапом пояснювальної записки є висновки. В них послідовно викладаються
результати роботи, їх співвідношення з метою і завданнями проекту, дається
самооцінка учнями виконаної роботи.
Після
висновків розміщається бібліографічний список використаної літератури. Кожне
зазначене в ньому джерело повинно мати своє відображення в пояснювальній
записці. Допоміжні або додаткові матеріали розміщують в додатках.
Дата захисту
проекту повідомляється заздалегідь. Також заздалегідь до учнів доводяться
критерії оцінювання та порядок проведення захисту. Захист відбувається
перед спеціальною експертною комісією( частіше вона складається з однокласників
або вчителів). Для виступу кожному учню надається 5-7 хвилин. У своєму
виступі учень повинен :
·
розкрити мету проекту (аргументувати вибір теми, обґрунтувати потребу у
виробі)
·
розкрити поставлені задачі : конструктивні, технологічні, екологічні,
естетичні, економічні, маркетингові
·
надати коротку історичну довідку за темою проекту (час виникнення виробу,
конструкції виробу в минулому і теперішньому часі, використані матеріали)
·
розповісти про виконання проекту (використана література,
конструкторсько-технологічні рішення задач, вирішення проблем, які виникали під
час роботи на проектом)
·
розповісти про економічну доцільність виготовлення виробу (аналізуючи
ринкову вартість виробу, розраховуючи собівартість виробу та грошові затрати)
·
розкрити рішення екологічних завдань
·
зробити висновки з теми проекту (чи досягнута мета, аналіз випробування
виробу, можлива модернізація, самооцінка).
Після виступу
присутні можуть задавати запитання з теми проектної роботи, висвітлювати свою
думку тощо. Підсумкова оцінка творчого проекту не лише підводить підсумок , але
й має велике виховне значення. Бажано, щоб оцінки виставлялися й протягом
виконання проекту на поточних заняттях, які дисциплінують учнів і обов’язково
враховувалися під час підведення підсумків. На захисті проекту виводиться
середньоарифметична оцінка поточної роботи кожного учня. Загальна оцінка
є середньоарифметичним чотирьох оцінок : за поточну роботу, за виріб, за
пояснювальну записку і за захист роботи. Обов’язково треба враховувати
під час виставлення оцінок оригінальність, якість виконання,
раціональність, естетичність і охайність, дотримання правил техніки безпеки та
культури праці , ступінь самостійності, рівень творчості тощо.
ОРІЄНТОВНІ
КРИТЕРІЇ ТВОРЧОГО ПРОЕКТУ
( ОЦІНКА ВИРОБУ І ОЦІНКА ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ)
Оцінка “відмінно” (високий рівень) – дотримані
вимоги до пояснювальної записки; складена вона в повному обсязі, чітко, охайно;
виріб виконаний технічно правильно із дотриманням стандартів та естетичних
вимог; якщо виріб належить до декоративно-ужиткової творчості, то тема повинна
бути цікавою, з рисами індивідуальності та творчого початку; робота планувалась
учнями самостійно, вирішувались питання творчого характеру з елементами
новизни; робота має високу економічну оцінку, можливість широкого застосування;
роботу або її результати дослідження можна використати як посібник на уроках
технології або на інших уроках.
Оцінка “добре” (достатній рівень) - пояснювальна записка
містить невеликі розбіжності з рекомендаціями; виріб виконаний технічно
правильно із дотриманням стандартів та естетичних вимог; якщо виріб
належить до декоративно-ужиткової творчості, виконаний охайно, але не містить у
собі творчої новизни; робота планувалася майже без допомоги вчителя , в учнів
спостерігається нестійке бажання вирішувати завдання творчого характеру; проект
має добру економічну оцінку, є можливість індивідуального використання.
Оцінка “задовільно” (середній рівень) –пояснювальна записка
на відповідає вимогам, виконана неохайно; присутні зауваження щодо
виконання виробу відносно його естетичного змісту, недотримання технології
виготовлення, матеріалу, форми; планування роботи за допомогою вчителя,
ситуаційний (нестійкий) інтерес учнів до техніки .
Оцінка “незадовільно”(початковий рівень) за проект не
виставляється; такий проект необхідно переробити.
Оцінювання результатів творчості завжди драматичне, викликає протиріччя.
Тому ближче до істини буде рейтингова оцінка, яка міститиме в собі
самооцінку, середню колективну оцінку експертів і оцінку вчителя.
Результати захисту бажано відобразити на стіннівці або у
фотогазеті. Кращі роботи можна використати як посібники на уроках,
відправити на виставки технічної або декоративно-ужиткової творчості або для
особистих потреб: прикрасити будинок, подарувати батькам тощо.
Запропонований
порядок захисту – рекомендований. Тому його можна змінювати залежно від
підготовленості вчителя, матеріально-технічної бази, творчих можливостей класу.
Бажано, щоб захист проекту мав святкову атмосферу, щоб учні та вчитель
отримали задоволення від його проведення , щоб учні після захисту вийшли
з новими ідеями, мали стійке бажання працювати над наступним проектом.
Комментариев нет:
Отправить комментарий